Ми футбол із кумом любимо -Давай, куме, м’яч футбольний купимо! - Тренувалися ми з кумом аж три дні Бив я кумові в ворота, кум – мені І такого ми з ним класу досягли Що й самі собі страшними вже були *** Тож пішли ми у команду «Урожай» І сказали капітанові: - Приймай! – Капітан оглянув кума і мене - Ось вам м’ячик. Хто сильніше фугоне? – Кум підскочив, закричав: - Фізкультпривіт! – Та футболом капітана – у живіт… Як водою капітана відлили Він сказав: - Обох приймаю. Ви – орли! Всі були б такі в команді «Урожай», Ми б поклали на лопатки Уругвай, Перу, Мексику, і Чілі, й Парагвай Завтра в нападі ти гратимеш, орел! Приїздить до нас команда «Мукомел»… - *** Гей, як вийшов же на поле «Урожай»! Кум дев’ятка, я – семірка, правий край Кум попереду, я ззадубіжимо Кум наліво, я направо – куємо. Я в офсайді, кум на вихід подає, Я пасую, кум шурує – штука є! Кум обрав для себе тактику круту: Як не влучить у коліно – б’є в п’яту. Громові шумлять овації кругом, Як він ріже кутові «сухим листом». *** Кум від злості вже аж зуби вишкіря – Все ніяк не костильне воротаря Він літає, він встигає всюди й скрізь. Дав об штангу головою, штанга – трісь! Повалив ворота к бісу той удар. Б’ється в сітці, як рибина, воротар. Тут суддя на нас зненацька як стрибне! Ухопив за руки кума і мене: -Годі бити! «Урожай» ваш переміг! У противників – ні рук уже, ні ніг. – Кум трясеться: - Накладу я ще й судді…- Я питаю: - А хто ж приз нам дасть тоді? Він і так уже, сердешний, шкутильга, В нього права не згинається нога. – А суддявесь час не зводитьз нас очей, Просить: - Братці, в мене ж четверо дітей! *** Через день летіла звістка з краю в край, Що розігнано команду «Урожай». Хто нам скаже, що ми з кумом не орли?? Дві команди одним духом рознесли! (Павло Глазовий) |